5 запитань до Держпраці про відпустки та звільнення в умовах воєнного стану

Для того щоб допомогти керівникам швидко знайти відповіді на запитання, Держпраці постійно надає актуальні роз’яснення з питань трудового законодавства. Але ж усі не переглянеш, а помилки ­можуть коштувати чималих штрафів. Тож якщо ви раптом пропустили щось важливе й корисне, тепер маєте змогу надолужити. Пропонуємо ознайомитися з найактуальнішими запитаннями-відповідями про відпустки та звільнення.

Звільняйте працівників за процедурами, які передбачає законодавство:

• за власним бажанням;
• за угодою сторін.

Підставою для звільнення залишається заява працівника.

Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує своїх трудових обов’язків через воєнні дії, це не можна розглядати як прогул без поважної причини.

Як же бути: що зазначати в табелі і чи зберігати заробіток за працівником? Держпраці рекомендує за відсутності заяви не роз­в’я­зу­вати питання щодо звільнення працівника, аж поки не закінчаться бойові дії. У табелі обліку використання робочого часу проставляйте позначку «інші причини відсутності». Підстав зберігати заробіток за таким працівником немає.

Якщо є потреба виконувати обов’язки відсутнього працівника, прийміть на його місце іншого на умовах строкового трудового договору.

Роз’яснення ГУ Держпраці у Харківській області

Ні, працівницю-декретницю звільняти не можна.

Нагадаємо відповідні законодавчі норми. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон № 504).

Відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають на підставі заяви, яку пише:

• мати дитини;
• батько;
• особи, які зазначені в частині третій статті 18 Закону № 504.

Відпустку надають пов­ністю або частково в межах установленого періоду та оформляють наказом (розпорядженням) власника або упов­новаженого ним органу (ст. 20 Закону № 504).

Особам, зазначеним у частині третій статті 18 Закону № 504, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають на підставі довідки з місця роботи (нав­чання, служби) одного з батьків дитини про те, що вони вийшли на роботу до закінчення цієї відпустки. Це не стосується осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку, прийомних батьків і батьків-вихователів.

Держпраці застерігає, що законодавство не дає права звільняти з ініціативи роботодавця жінок:

• вагітних;
• які мають дітей віком до трьох років (до шести років);
• одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
• одиноких матерів дитини з інвалідністю.

Виняток становлять випадки пов­ної ліквідації зак­ладу, коли допускають звільнення з працевлаштуванням (ст. 184 Кодексу законів про працю; КЗпП). Таких жінок обов’язково потрібно працевлаштувати, якщо їх звільнили після того, як закінчився строковий трудовий договір. На період працевлаштування за ними зберігають середню заробітну плату, але не більше трьох місяців з дня, коли закінчився строковий трудовий договір.

Звичні норми трудового законодавства змінив Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136). Під час воєнного стану допускають звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці — крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136).

Дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки.

Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці

Так, додаткові відпустки під час дії воєнного стану надавайте без обмежень. У період дії воєнного стану щорічну основ­ну оплачувану відпустку надавайте працівникам тривалістю 24 календарні дні (ст. 12 Закону № 2136). Тобто зазначена норма не обмежує права працівника отримати щорічні додаткові та інші відпустки, які передбачає законодавство.

Утім, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у відпустці будь-якого виду, якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Це не стосується відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Роз’яснення ГУ Держпраці у Київській області

Так, надавайте відпустку за графіком.

Працівник, який виконує свою роботу дистанційно або виїхав за кордон, та роботодавець повинні домовитися про ­альтернативні способи обміну документами, наприк­лад, за допомогою електрон­ної пошти чи месенджерів: вайбер, вотсап, телеграм тощо. Погоджений спосіб обміну документами треба зазначати в нормативних документах роботодавця.

Держпраці наголошує, що власник або упов­новажений ним орган зо­бо­в’я­заний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки за графіком не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 5 ст. 79 КЗпП). Після того як отримає від працівника заяву на відпустку, роботодавець повинен оформити відпустку наказом на підставі цієї заяви.

Роз’яснення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

Роботодавець має право видати працівникові трудову книжку:

• якщо працівник звільняється (ст. 47 КЗпП);
• після того як завершиться включення Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообо­в’яз­кового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 № 1217-ІХ);
• під час дії воєнного стану (ст. 7 Закону № 2136).

Трудову книжку видавайте працівникові під підпис.

Роз’яснення Управління Держпраці у Житомирській області